ПРОГНОЗ СЗЧ
Прогноз СЗЧ на 2026 рік
Для аналітики використанні дослідження причин СЗЧ, офіційні дані статистики на сайті Генпрокурора (до засекречення) та доповіді офіційних осіб. Аналітика розбита на пункти:
1) Зміни в покаранні
2) Причини СЗЧ
3) Статистика за майже 4 роки
4) Загальна тенденція та прогноз СЗЧ на 2026 рік
5) Що виправить ситуацію?
Історія змін
Як змінювались умови покарання за 2022-20225 роки?
Відповідальність за втечу з армії передбачена у двох кодексах України – адміністративному і кримінальному. Адміністративний, стаття 172-11, передбачає штраф та утримання на гауптвахті, як покарання, але не діє під час воєнного стану. Кримінальний, стаття 407 – СЗЧ та стаття 408 – дезертирство, під час воєнного стану передбачає позбавлення волі на 5-10 років та 5-12 років відповідно.
Затягування-розкручування гайок
Січень 2023, вступив в дію законопроект 8271, який збільшив адміністративну та кримінальну відповідальність і заборонив пом’якшувати покарання чи давати умовні строки для військових за: непокору, невиконання наказу, погрози чи насильство щодо начальника, самовільне залишення військової частини, дезертирство, самовільне залишення поля бою.
Вересень 2024, вступив в дію законопроект 11322, який звільнив від кримінальної відповідальності за перше СЗЧ чи дезертирство в разі повернення на службу (за умов: звернення до слідчого чи прокурора з наміром добровільно повернутися до служби і отримання письмової згоди командира частини на повернення).
Спочатку термін дії “пільгового” повернення був до 1 січня, потім до 1 березня (січень 2025 року, законопроект 12076 ), і останнє продовження до 30 серпня 2025 року (травень 2025 року, законопроект 13177).
Вересень 2025, прийнятий в першому читанні законопроект 13260 (ще на етапі “прийняття та правок” і не вступив в дію), який скасовує звільняння від кримінальної відповідальності за перше СЗЧ в разі наміру повернення на службу, крім випадків повернення до набрання чинності закону або повернення із СЗЧ і продовження служби протягом 3-х місяців за згодою командира на продовження служби.
Небезпека цього законопроекту у збільшенні впливу командирів, які мають надати
Грудень 2025, стало відомо про 2 директиви від вищого командування стосовно СЗЧшників, які отримали ряд бригад. В одній вказано про пріоритет передачі таких бійців з бату резерву в штурмові полки, батальйони, бригади, а в іншій – заборона видачі рекомендаційних листів. Генштаб запевняє, що нічого не змінилось і наголошує, що «для переведення існують інші законні внормовані інструменти, а не СЗЧ», але одночасно підтверджує, що після СЗЧ бійці тепер «направляються до всіх бойових бригад, що потребують поповнення особовим складом, в тому числі й до ДШВ та штурмових частин.»
Що спричиняє СЗЧ?
Опитування про причини
Texty.org проводили опитування, щодо причин СЗЧ та дезертирства. Деталі опитування ми розбирали тут. Зараз наведемо ключові висновки.
ТОП-5 причин вчинення СЗЧ:
- 54% Відсутність чітких термінів служби та ротацій;
- 46% Командування, яке не береже підлеглих;
- 44% Виснаження, втома, немає можливості для відновлення;
- 34% Корупція в армії;
- 32% Ігнорування/заборона потреби в лікуванні.
На 7-му місці знаходиться «загроза і страх смерті» – 27%, відразу за «конфліктами з командуванням» – 28%.
Та ТОП-5 факторів, які можуть спонукати повернутися:
- 58% Реформа армії, перегляд командного складу;
- 55% Чітко визначені терміни служби та ротації;
- 42% Гарантована можливість повноцінного відновлення;
- 34% Підтримка з боку командування;
- 27% Вирішення конфліктів, реагування на скарги.
У читача може скластись враження, що до втечі з армії схильні лише мобілізовані проти їх волі громадяни, але 79% СЗЧшників були добровольцями. Тривалість служби теж не знижує ризик, бо більшість опитаних (49%) служили протягом трьох років. Більше того рішення про втечу приймали продумано 52% респондентів. Згідно того ж самого опитування.
Офіційні джерела
В офісі генпрокурора зазначають, що узагальнені причини СЗЧ наступні:
– Інтенсивність ведення бойових дій;
– Морально-психологічний стан військовослужбовця;
– Стан здоров’я військовослужбовця;
– Не бажання повертатися до підрозділу після відпустки/лікування через відчуття страху за своє життя;
– Конкретні сімейні обставини військовослужбовця.
Омбудсмен, на основі отриманих звернень від військовослужбовців, серед основних причин вказує відсутність термінів служби.
Військова омбудсменка серед причин зазначила:
– демотивованість новобранців і якість мобілізації;
– деморалізація і виснаження тих, хто на ЛБЗ;
– соціальна несправедливість між цивільними та військовими і їх родинами;
– конфлікти в підрозділі чи з командирами, неефективне командування.
Думки психолога та правозахисника
Правозахисник і ветеран Масі Наєм серед причин зазначив:
– Посилення відповідальності за дезертирство та СЗЧ у 2023 році, яке мало зворотній ефект;
– Невизначеність термінів служби;
– Неукомплектованість бригад, через що військових не відпускають на відпочинок.
Військовий психолог Андрій Козінчук серед причин зазначає: виснаження, страх, проблеми в сім’ї, що виникають через відсутність мобілізації, термінів служби і комунікації про потребу людей в армії з боку держави.
Статистика СЗЧ та загрозлива тенденція
Офіційну статистику наразі засекретили, бо відтепер ці дані «належать до категорії відомостей з обмеженим доступом», і саме на четвертий рік війни така статистика «створює ризики для національної безпеки». Але, як то кажуть, скріни не горять (1, 2, 3, 4).
Якщо подивитись статистику по кримінальним правопорушенням за статтею 407 (СЗЧ) по рокам, ми побачимо зростання в геометричній прогресії:
- 2022 рік — 6 183 випадків;
- 2023-й — 16 515 і збільшення в 2,67 рази за рік, в порівнянні з 2022 роком;
- 2024-й — 66 240 і збільшення в 4,01 раз;
- за неповний 2025-й — 161 461 і збільшення в 2,44 рази.
Механізм повернення з СЗЧ, можливо, вплинув на момент своєї дії (грудень 2024–травень 2025), але не міг впливати на попередні 2 роки і не змінив тенденцію після травня 2025 року. Наприклад, в жовтні 2025-го взагалі був рекорд за всі 4 роки, а саме – 18 909 СЗЧ. До цього рекордними були вересень 2025 року – 17 176 випадків і травень 2025-го – 18 134 випадки. Якщо травень ще можна пояснити закінченням дії спрощеного механізму переведення, то вересень і жовтень, а також загальна тенденція до зростання протягом чотирьох років повертають нас до ТОП-5 причин СЗЧ.
Офіційні особи запевняють, що статистика Генпрокурора по СЗЧ може бути перебільшена, бо «відображає не кількість людей, а кількість довідок». Статистика дійсно стосується факту правопорушення, а не кількості правопорушників, і може бути… применшена. Бо «…у деяких справах про СЗЧ фігурують по 20-30 людей у кожній з них. Треба не рахувати кількість справ, а кількість людей в кожній справі…» пояснює військовий юрист Роман Лихачов.
Прогноз на 2026 рік
Якщо нічого не міняти…
Станом на листопад 2025 року за 4 роки сталось 306 072 випадки втечі з армії (СЗЧ – 250 399, дезертирство – 55 673), і це – 1/3 всієї майже мільйонної армії. Враховуючи, що основні причини правопорушень залишаються невирішеними, можемо прогнозувати, що за 2026-й СЗЧ зросте до понад 500 тисяч, а дезертирство – до 28 тисяч. Це дорівнює 1/2 чисельності Сил Оборони. І це оптимістичний прогноз.
В умовах, коли доля країни залежить від боєздатності армії, а умови переговорів майбутнього миру чи перемир’я де-факто ґрунтуються на успіхах Сил Оборони на полі бою, цей сценарій загрожує втраті державності. Армія вже зараз гостро потребує людей, і питання не лише в кількості СЗЧ, але й в суспільстві, яке толерує «ухилянтів», і в самих «ухилянтах», які забули про свій власний обов’язок захищати свої ж власні сім’ї і своє ж майбутнє. Доля армії і всієї країни залежить не тільки від влади, яка має провести реформи, але і від середньостатистичного українця, який має перестати ховатись і врешті приєднатись до Сил Оборони.
Як ми робили прогноз?
Як ми рахували і робили прогноз?
Рахуємо потенційну кількість СЗЧ за 2025 рік:
— беремо середній показник за 10 місяців 16 146 – припускаємо що рівень СЗЧ в листопаді-грудні буде «середній», а не продовжить зростати;
— додаємо ці 2 місяці до попередніх 10 місяців, отримуємо 193 753 за рік.
Рахуємо значення геометричної прогресії за 2025 рік, а саме збільшення буде в 2,93 рази (193 753/66 240=2,93).
Рахуємо середнє арифметичне значення по збільшенню за роками: (2.67 + 4.01 + 2.93) / 3 = 3.2.
Повторюємо ці дії для показників дезертирства.
Далі рахуємо 2 прогнози за середнім значенням геометричної прогресії та мінімальним. І формуємо графік.
На жаль, навіть оптимістичний прогноз говорить, що за 2026 рік в Силах оборони України може бути 545 931 випадків втечі з армії.
Що виправить ситуацію?
Вкотре звертаємось до коріння проблеми – причин СЗЧ: невизначеність чітких термінів служби та ротацій, відповідальність командування, відсутність лікування і відновлення. Саме вони мали б бути вирішенні. Наприклад, в законопроєкті про нові контракти, так як цей законопроєкт має реалізувати державну політику у сфері оборони, спрямовану на зміцнення боєздатності та підвищення ефективності СОУ, згідно з пояснювальною запискою.
І хоча цей законопроєкт містить норми про термін служби на 1-5 років і відстрочку в 12 місяців, це право на відстрочку має бути реалізовано самим військовим, який після звільнення мусить оформити довідку про відстрочку через ТЦК. Тобто даний законопроєкт передбачає лише право на відстрочку, а не заборону мобілізації, і не дає гарантії від повторної мобілізації під час оформлення довідок.
Для чинних військових «перспектива» відслужити ще 2 роки, щоб нарешті отримати 1 рік на відновлення і лікування, теж не буде мотивуючим фактором не йти в СЗЧ. Більш того несправедливість, що виникає через одночасне звільнення тих, хто воює декілька років і тих, хто прийде за новим контрактом, скоріше підштовхне до СЗЧ, ніж навпаки.
Але наразі є вікно можливостей, коли народні депутати можуть подати правки до законопроєкту і, наприклад, зарахувати попередній термін служби, збільшити термін обов’язкової відстрочки, дати вибір звільнитися чи підписати контракт. Але, щоб ці правки були почуті Верховною Радою, потрібні не лише пропозиції від ГО, а й суспільний розголос та тиск звичайних громадян, хоча б через соцмережі.