ВІДКРИТИЙ КОРДОН ТА ВІЙНА
Дозвіл виїзду за кордон для 18-24 років, стратегічна помилка чи перевага?
Збройна агресія росії в Україні суттєво змінила гарантії безпеки по всій Європі. Країни, що мають кордон з нападником та історичні “інциденти”, здебільшого посилюють свою готовність дати відсіч нападнику. Україна в свою чергу, на жаль, вже веде війну на своїй території. Але, наскільки стратегічно наша держава дійсно адаптувалась до сучасних реалій? І чи готується стратегічно до цілком ймовірного затяжного ведення війни? Особливо враховуючи дозвіл на виїзд за кордон для призовників.
З огляду на цю перспективу розглянемо поступово:
- Зміни щодо правил виїзду, ризики для країни, та варіант вирішення
- Скандинавські країни та їх приклад “підготовки”
- Цінність свободи та докладені зусилля
- Стратегія розвитку країні, як нації
Зміни правил, ризики, рішення
Огляд змін щодо права на виїзд та повернення
Призовний вік наразі становить 17-24 р., протягом якого населення має стати на військовий облік в ТЦК. Далі починається мобілізаційний вік 25-60 років (зниження до 25 років відбулось в 2024 році). Тобто лише з 25 років громадяни можуть бути призвані за мобілізацією. Наголошуємо, що мобілізація це вимушена, але очевидна потреба України, яка без перебільшення бореться за своє існування.
Постанова кабміну
24 серпня 2025 р. кабмін затвердив постанову № 1031. Вона дозволяє перетин кордону для 18-22 річних чоловіків під час дії воєнного стану. Для перетину кордону їм необхідно мати:
- Паспортний документ, що дає право на перетин кордону;
- Військово-обліковий документ (у тому числі в електронній формі).
Виняток діє для громадян – посадовців в органах державної влади, державних органах та органах місцевого самоврядування. Вони можуть виїжджати за кордон лише у службове відрядження.
Законопроект Веніславського
22 серпня 2025 р. депутат від “Слуга народу” зареєстрував законопроект №13685. Проект закону дозволяє перетин кордону для чоловіків до 25 років без додаткових підстав (наприклад, навчання), якщо вони не підлягають мобілізації.
Законопроект від кабміну
21 серпня 2025 року кабмін подав до ВР законопроєкт №13673, який посилює відповідальність щодо перетину кордону в обидві сторони під час воєнного стану. А саме:
- незаконний перетин кордону карається штрафом від 51 тис. до 170 тис. грн або позбавленням волі на строк до трьох років.
- порушення призовниками, військовозобов’язаними чи резервістами строків перебування за кордоном каратиметься штрафом від 3,4 тис. грн до 5,1 тис. грн або ув’язненням на 3-5 років.
- громадяни, які повернуться в Україну протягом трьох місяців і до моменту вручення підозри, можуть бути звільнені від відповідальності, якщо добровільно заявлять про правопорушення.
Які правила діяли до постанови №1031
В 2024 році був ухвалений закон №10449, який регламентує порядок призову студентів на військову службу залежно від форми їх навчання. А саме, призову на військову службу під час мобілізації не підлягають:
- Студенти денної форми цивільних ВНЗ – на період навчального семестру.
- Аспіранти денної форми цивільних ВНЗ – на весь термін навчання в аспірантурі за деякими винятками.
Втім, відстрочка не поширюється на студентів і аспірантів, які навчаються на військових спеціальностях або спеціальностях, пов’язаних з питаннями національної безпеки.
Наголошуємо ще раз, що мобілізація поширюється на громадян віком від 25 років. Тобто здебільшого молоді українці мали можливість отримати вищу освіту і до постанови кабміну. Тож не зрозуміло чому саме президент серед причин рішення про дозвіл на виїзд зазначив, що тепер: “Діти можуть спокійно не тільки закінчувати школи, а, що важливо, – вступати й закінчувати вищі навчальні заклади в Україні“. Тим паче, що постанова №1031 все одно вимагає мати військово-обліковий документ.
Ризики для обороноздатності
“Необхідність перегляду правил виїзду за кордон призовників і військовозобов’язаних, які не досягли віку призову, є очевидною та не створює істотних загроз, з точки зору забезпечення обороноздатності України.” Так зазначає автор законопроекту, Федір Веніславський. Вочевидь кабмін має таку саму думку. Але хотілось би зазначити 3 аспекти.
Перший аспект
Якщо ми розглядаємо обороноздатність на найближчі 1-2 роки та не потребуємо замінювати виснажених військових, то мабуть так, жодних загроз немає ні через постанову, ні через законопроекти. Але як щодо майбутнього через 5-10 років? Хіба армія не потребує саме молодих людей, які мають явно кращу фізичну форму, ніж діючі військові віком в середньому 35+?
Другий аспект
Невже влада не розглядає демотивацію війська як фактор обороноздатності? Влада залишає суттєві обмеження прав військових (виїхати за кордон, право на звільнення, тощо), які вже 4-й рік “вивозять війну на морально-вольових”. Та одночасно з цим, влада відновлює права призовників на виїзд. Чи не буде це ще одним демотивуючим фактором для захисників? Особливо для тих, хто підписав контракт у віці 18-24, щоб серед іншого отримати привілей виїзду за кордон після служби?
Третій аспект
Схоже, що нові статті кримінального кодексу про покарання в разі неповернення призовників мали б стати “мотиваційним” фактором для повернення. Це навіть дещо нагадує ізраїльську модель.
Але, кабмін “пропустив” ключові моменти, чому в Ізраїлі ця система покарань працює. По-перше, є фіксований термін служби, прозора система розподілу на посади та суттєві “бонуси” саме після служби. По-друге, євреї в 18-29 років в прямому сенсі формують свої цінності (незалежність, свобода, права, патріотизм, націоналізм) під час отримання досвіду боротьби та служби в армії. Без цих двох ключових змін в нашій системі, ці “мотивуючі” фактори законопроекту будуть лише ще однією причиною не повертатись в Україну.
Рішення щодо запиту на вільний виїзд за кордон
Чи існує рішення, щоб задовольнити запит молоді, одночасно з запитом військових та громадян віком 25+? Так! Це право на вільний перетин кордону, яке настає:
– лише після обов’язкової та визначеної у тривалості служби,
– і до досягнення призовного віку (до 17 років).
Таке рішення закладає фундамент для формування резерву армії на майбутнє, як довгостроковий план. І це не про “перетворення країни на концтабір”, а про стратегію виживання та формування нації в умовах війни, незалежно від того подобається це виборцям чи ні.
Демографія та мобілізаційний ресурс
Демографічна піраміда за 2023 рік та ризики майбутнього через дозвіл виїзду за кордон
Розподіл населення по кількості в залежності від вікової категорії
Глянемо демографічну піраміду населення в розрізі майбутнього, для прикладу, через 7 років. За даним Texty.org близько 1,3 млн – це кількість хлопців віком 18-24 роки. Близько 1,5 млн – хлопці віком 10-17 років, станом на зараз. Через 7 років саме ці 1,3 млн будуть підлягати призову, а 1,5 млн матимуть дозвіл виїзду за кордон. І згідно з дослідженням Gradus Research та Advanter Group, проведеного у 2024 році, 79% молоді віком 18-24 років хочуть виїхати за кордон. Та згідно з дослідженням від Info Sapiens за ініціативи Міністерства молоді та спорту бажання повернутись в Україну серед молоді віком 14-35 років зменшилось вдвічі. А саме показник впав з 66% в 2023 р. до 32% в 2024 р. Тобто ми можемо стверджувати, що значну частину молоді, кількість якої і так скорочується з кожним роком, Україна лише втратить і не зможе потім повернути.
В той самий час найбільш численна категорія 35-45 років вочевидь не має достатньо ресурсів організму, щоб ефективно забезпечувати обороноздатність. Якщо порівняти їх з молодшими людьми. Зокрема через зміни в організмі, наприклад дегенеративні процеси в суглобах, зміни артеріального тиску, тощо.
Тож необмежений дозвіл виїзду за кордон чоловіків призовного віку напряму шкодить обороноздатності! Хоч це рішення кабміну, хоч законопроект ВР.
Сценарій майбутнього в умовах продовження та закінчення війни
За будь-якого сценарію майбутнього, продовження чи завершення війни, для існування країни потрібне функціонування економіки. Економіка, в свою чергу потребує достатню кількість трудових кадрів. Для прикладу, згідно з опитуванням серед працедавців у 2024 р, мобілізація (67%) та міграційні процеси (54%) є основними причинами браку робочої сили. Звертаємо увагу, що “відкритий кордон для виїзду молодих спеціалістів” суперечить умові виживання держави. В той час як мобілізація — це обов’язковий крок під час війни.
Демографічні ризики виникають через те, що саме у віці 25-35 років молодь має стабільний заробіток, створює сім’ї та народжує дітей. Якби цинічно це не звучало, але без цієї молоді Україна не буде мати позитивної демографічної тенденції. А також загалом майбутнього. І об’єктивно можливості України по створенню належних умов для молоді (безпека, грошове забезпечення, тощо) суттєво обмежені, як зараз, так і в майбутньому (під час війни чи перемир’я). Тож, як держава через 5-10 років зможе конкурувати за молодь, яка виїхала у віці 17-24? Отже подібні ініціативи влади виглядають недалекоглядними в сучасних реаліях, на жаль.
Скандинавські країни та їх приклад “підготовки”
Велика кількість країн Європи активно готується до ймовірної війни з росією. В рамках підготовки вони активно закуповують та виробляють озброєння для власної армії, модернізують існуючу техніку, проводять навчання, і звісно ж збільшують витрати ВВП на власну оборону. Але варто виділити країни Скандинавії, які на відміну від України “думають” стратегічно та нарощують армію. Вони запровадили цілу низку стратегічних змін щодо чисельності армії та/або змін щодо цивільного населення.
Норвегія
Громадяни Норвегії, придатні до служби у Збройних Силах, підлягають військовій службі у віці 19-44 років. В армії термін служби до 19 місяців. А точніше після 12 місяців початкової служби ще 7 місяців повторної служби або 12 місяців в Національній гвардії. В разі дії військового стану король Норвегії може видати окремі постанови. Зокрема, що призовний вік знижується до 18 років, та заборону виїзджати за кордон для призовників.
В 2025 році уряд Норвегії презентував концепцію підготовки, автори якої наголошують на необхідності створення “культури готовності до війни”. Зокрема в межах цієї підготовки можна виділити наступні заходи:
- Збільшення чисельності армії та щорічний призов на військову службу замість нинішніх 8000 осіб до 12000 призовників.
- Законодавчо запровадити обов’язкову цивільну роботу під час кризи безпеки або війни.
Швеція
В Швеції військовій службі підлягають всі громадяни віком 16-70 років. Шведи повинні подати інформацію до онлайн-бази даних про призов Шведської національної служби у рік досягнення 18 років. Термін служби у війську — 9-15 місяців. Під час дії військового стану виїзджати за кордон для призовників заборонено.
В 2014 році, після анексії Криму, Швеція почала змінювати оборонну стратегію Зокрема деякі зміни:
- Планується підвищення призовного віку офіцерів з 47 до 70 років. А також скасування норми про виключення військовозобов’язаних з обліку, якщо з моменту їх останніх військових зборів минуло понад 10 років.
- Відновлення загального військового призову з 2018 р.
Фінляндія
Всі фінські чоловіки віком 18-60 років зобов’язані служити та брати участь у збройній обороні країни. Термін служби 5,5-11,5 місяців. Для призовників право виїзду за кордон може бути обмежене під час дії військового стану. До речі, майже 80% фінів підтримують чинну систему обов’язкового військового обов’язку, яка забезпечує резерв армії.
Вочевидь Фінляндія почала реалізовувати заходи щодо власної безпеки ще у 2014 році, зокрема:
- Реформування армії після 2014 року. А саме, скоротили бюрократичні процеси для мобілізації, резервістів реформували в ТРО та створили елітні загони спецпризначення для боротьби із «зеленими чоловічками».
- Законодавчі зміни, щодо залучення резервістів до охорони державного кордону з 2024 р.
- Підвищення верхньої вікові межі резервістів до 65 років і збільшення чисельності до 1 млн до 2031 р.
Цінність свободи та докладені зусилля
Чому нації формуються в боротьбі?
З психологічної точки зору людини властиво цінувати те, у що вона вклала свої власні зусилля, в порівнянні з отриманням чогось задарма. Це стосується більшості аспектів життя: банальна “шафа з ІКЕА”, освіта, робота, родина. І звісно ж це стосується таких глибинних цінностей, як свобода, незалежність, базові права. На жаль, іноді цінність свободи відчувається лише у випадку боротьби за неї або після її втрати. Знову ж таки, ми маємо ворога, який планує відняти у нас і свободу і незалежність, та не зупиниться, поки існуємо і ми і він. Тож чи не варто було б запровадити свою “культуру цінності свободи і незалежності”. Та залучати до боротьби за цінності саме молодь, при чому як стратегію розвитку країни?
Приклад такої моделі існує в Ізраїлі, де молодь 18-29 років проходить службу в армії. Службу тут порівнюють з “плавильним котлом”. Тому що саме армія виступає соціальним інститутом, що об’єднує всіх ізраїльтян та іммігрантів, формуючи з них єдину націю через обов’язкову військову службу. Після служби заборона щодо вільного виїзду за кордон знімається, хоча починає діяти з 17 років. Але масово громадяни Ізраїля не тікають від війни після служби, а навпаки хочуть залишитись і будувати своє майбутнє саме в Ізраїлі.
Стратегія розвитку країні, як нації
Україна має всі можливості інтегрувати досвід Ізраїля та нарощувати армію, як країни Скандинавії, і зрештою стати сильною нацією. А також задовольнити запит суспільства “на відкритий кордон”, але без загрози обороноздатності. Високий рівень обороноздатності неможливий без двох змін. По-перше, реформи в армії. А по-друге, залучення усього населення до боротьби за свободу, незалежність та демократичні права (вільний перетин кордону в тому числі). Саме тому ГО “Інтенція” вкотре наголошує на переліку ключових реформ в армії: відповідальність командирів, навчання, вибір посад, ротація та фіксований термін служби. І право вільного виїзду за кордон в умовах війни має бути більше “привілеєм” після участі у боротьбі за незалежність. Якщо ми дійсно хочемо мати сильну армію зараз та здатність захистити себе в майбутньому.
Отже ми маємо міняти стратегію розвитку країни:
- Розподілити “тягар війни” рівномірно на все населення України через заміну тих, хто служить понад 3 роки.
- Забезпечити ветеранам реальні можливості для гідного життя, а не тільки “золоті гори на папері”.
- Підготувати молодь до боротьби (зараз та на випадок загрози в майбутньому) і залучити її до цієї боротьби.
Але аж ніяк не бездумно робити помилки, дозволяючи виїзд в угоду виборцям, а потім просити їх повернутись назад.